|
|
Friday, December 4th, 2009
|
|
Thursday, December 3rd, 2009
|
|
|
сиджу і думаю, що це найчесніший рік у моєму житті.
все, що сама собі обіцяла - зробила. навіть більше.
все, що обіцяла іншим також зробила. раптом що - маю ще місяць. тільки нагадайте, пліз.
єдине, чого не зробила - це не сходила до опери. уявляєте? так хотіла - і не сходила. все ніяк. то в оперному якась хєрня або белєти, то холодно там і ми чекаємо потепління, то компанії немає, то всі хочуть і можуть, а у мене робота. то я забіла на ідею, а всі мене журять за це і я принципово не слідкую за репертуаром - коротше, весь час щось заважало.
але, раптом, сталося чудо! бажання, можливість та репертуар все злилося в один потік!)
хочу "підвивать" мецо-сопранам, 4 грудня, у києві."Євгеній Онегін" - було мені відповіддю!)
хоч, насправді, я їду до києва послухати цих чудесних пацанів. але то аж 5-го!)
якщо ви маєте бажання підвивати разом зі мною, приєднуйтеся. може так статися, що я буду в ударе і прочту вам, ні нав'язливо, малую історію російської музики від джерел до сьогодення)
хрипоту в голосі та горящіє глаза гарантую!
|
|
Comments: Read 7 or Add Your Own.
|
|
Wednesday, December 2nd, 2009
|
|
|
кожен з нас сьогодні займався своїми справами:
-баби водили хоровод,
-Фрол не зводив з них очей (особливо з тої, що з жовтим фартушком),
-я тринділа і ржала (сістра, я кави не пила - ні падумай, то не моє горня! всіх хто бачив, що я її пила, той нехай скаже це зараз, чи замовкне назавжди! всі сплять? ну значить - не пила!)
-а ноутбучєр шептав так тихо, але настойчіво: "заічман, ну поработай, ну давай! ну лишилося всього нічого, ну да-а-вай!!!"
|
|
Comments: Read 22 or Add Your Own.
|
|
Tuesday, December 1st, 2009
|
|
|
«Доброе у тебя сердце, Маша, но характер отвратительный» - сказав мені ромчік.
і, вообщєм-то, нєважно хто такий ромчік і чому він має право мені таке казати, важливо, що це, скоріш за все правда. основи паскудності характеру я вчора вже ізложила, тому сьогодні поговоримо про доброту мого серця. у особливому закутку (десь під самою лівою лопаткою) знаходиться закуток у серці, що на вході має табличку «Любов до дивного». це найактивніший закуток серця. з ним змагатися може тільки закутки з табличками «Любов до кави», «Любов до трьох апельсинів», «Нелюбов до перкалаби».
( не так давно у моєму житті з'явився Фрол. це дивна скалеозна істота, що поєднує в собі риси ведмедя, залишаючись при цьому щуром. )
|
|
Comments: Read 17 or Add Your Own.
|
|
Monday, November 30th, 2009
|
|
|
я ужасно ніабізатєльний чілавєк, хоча багатьох мені вдалося переконати в абратном.
- якщо мені заплатити передоплату, то я забуду про ваш проект на місяць.
- якщо ви даєте мені відстрочку до завтра на здачу проекту, то я спочатку буду дуже рада, а потім подумаю, що встигну доробити всю хрінотєнь пізніше і... почну займатися традиційною фігньой.
- я завжди запізнююся на зустрічі (якщо я не запізнювалася на зустрічі з вами, то значить ви очінь важная птіца (а я намагалася справити на вас позитивне враження), я була дуже невиспана (я тоді втрачаю відчуття часу), я була в іншому місті (крім як в харкові я не можу визначити правильно відстані-час)
- якщо я прокинулася о 14:32, то не сенсу виповзати на вулицю не бачу. вже сонце сідає ж.
|
|
Comments: Read 13 or Add Your Own.
|
|
Sunday, November 29th, 2009
|
|
|
гурт "Аукцыон" пройшов повз мою життєву увагу. не те щоб я не знала про його існування, або не чула. навпаки. в моєму оточенні завжди були пара людей, що є завзятими фанами гурту. і це були достатньо близькі мені люди. саме тому, мабуть, я і не хотіла нічого знати про гурт "Аукцыон")
і до сьогодні, коли хтось поруч починає говорити про них я або міняю місце дислокації, або міняю тему розмови. занадто багато у ставленні до них (гурту та окремих особистостей, що причетні до гурту)... масонського. такого, знаєте, депресивного, російсько-рокового зі смаком ранкової сигарети та запахом горілки на кухні гуртожитку музичного училища.
а мені подобається відкривати все тихенько. самостійно.
от, наприклад. тихенько. шедеврально.
|
|
Comments: Read 11 or Add Your Own.
|
|
Friday, November 27th, 2009
|
|
|
Логічним вєнцом, так сказать, закінчилася наша з Івано робота над серіалом "Зона". Протягом останнього місяця ми нєраводушно слідкували за тим, хто ж вбив Вєллєра (герой, про якого тринділи всі 50-ть серій, але так жодного разу не показали), пачіму Ларіса Пєтровна сашла сума, хто жє всіх мочить під прикриттям паскуди Швєрніка ну і таке інше. про те, що в узнала много нових слов я промовчу, бо ці слова навряд чи має знать прілічная дєвушка.
моя родина з розумінням ставилася до мого нічного графіку роботи (бо вдень я організовувала джазовий концерт), а брат почав називати мене смотрящім)
у гуглтолці навіть з*явився відповідний коментар з цитатою з вступітєльної пісні "зона, зона, внє сізона, тра-та-та-та" що очінь заінтєрісовало общєствєнность. нєравнадушна до мого життя дєточка, хоч і тримала руку на пульсє маєй жізні, но всьо такі нє могла знати, прислала мнє ету прекрасную фотографію із центра Дніпропетровська. вона не знала, що сьогодні я доперекладала всьо і найближчим часом у мене не буде "Зони")
спєшу подєліться тіліфонами квартір в Ялтє, єслі що)
сістра, музика для вас)
|
|
Comments: Read 22 or Add Your Own.
|
|
|
за три дні він наговорив мені стільки комплементів, що я досі їх перетравлюю.
-Що я можу зробити для тебе?
-Пришли мені поштівку з Берліну. Тільки не в конверті, а просто так. Можеш навіть не мучатися, що написати. Головне, щоб марка була та печатка - це так красиво!
пацан обіцяв - пацан зробив! За рік мені було надіслано цілий альбом з марками та печатками.
( марки. географія. коти. музика. )
|
|
Comments: Read 24 or Add Your Own.
|
|
Wednesday, November 25th, 2009
|
|
|
як це називається, коли хочеш о четвертій ранку смаженої картоплі, натомість жереш сир дор блю?
буржуйство? тоді я на це хворію.
методом проб і ошибок було обрано пісню, під яку, раптом що, мене мають спалити. на спаленні я наполягаю, раптом що. трохи пафосно, але ви не зважайте.
дорогой принц сердешний ти назначаєшся почесним распорядником мого поховання) я на тебе покладаюся. і ніякого Шопена! тим більше Моцарта!!!
|
|
Saturday, November 21st, 2009
|
|
|
мене завжди сильніше засмучувало не то ЩО відбувається, а те, що НЕ відбувається. з дитинства.
найбільшим намахаловом, звичайно, був період нового року. нам з братом так кортіло піймати Діда Мороза за шубу! ох, як же хотілося. ми з Костіком придумували різні способи не заснути, але, рано чи пізно, все закінчувалося чергуванням у темряві біля ялинки.
він завжди чергував першим. а я сиділа поруч і пєрєнімала досвід. як тільки рівень адреналіна у крові падав і ми починали засинати Костік радісно передавав мені повноваження і показував на годиннику де має бути велика стрілка, коли його треба будити. все це означало, що ми засинали, майже, одночасно. а потім вранці, коли прокидалися і бачили, що Дід Мороз таки приходив та лишив подарунки на ничку, а ми провтикали... блін, вірите, мені було ТАК прикро! краще б тих подарунків не було. або вони з’явилися пізніше, скажімо, в ніч з 1 на 2 січня. я би повірила у казку, що ДМ просто не встиг прийти... або, що злякався, що ми його побачимо, тому вичекав момент і завітав пізніше. особливо образливо було від того, що це я заснула і свого чергування не витримала. а він прийшов і скористався цим((
і хоча подарунків було завжди навалом я цілий день сумувала, бо, блін, така нагода провтикана!
наступного щастя чекати рік!
і, от ви спитаєте мене зараз - а чого ти, заічєнко імєнно в пічалі? от подивися, дєточка заточілась і, зайчуся моя, приготувала тобі твої улюблені солодощі. цукровий імбир! не полінувалася!! а мала право забити! твоя сістра заточілась нє мєньше і приїхала поцілувати тебе, кіслую морду, з Дніпропетровська до Харкова всього лише на 4 години. і ніякої іншої мотивації, крім як ця, у неї не було. ваш принц сєрдєшний намутив вам квиток на СБПЧ 5 грудня за (вніманіє!!!) 70 грн!!! та таких цін в природі не існує! та де ж щастя на кіслій твоїй морді, а? берлінський фрік прислав тобі цілий альбом марок з космонавтами! а ти, жадіна, сидиш у кутку і слізьми ісходіш!
а я скажу - не стається... не відбувається того, чого я так хочу, хоч я дуже стараюся. правда.
|
|
Comments: Read 8 or Add Your Own.
|
|
Sunday, November 15th, 2009
|
|
|
в нього, як і в Тома Йорка, можу втикати годинами.
|
|
Comments: Add Your Own.
|
|
Wednesday, November 11th, 2009
|
|
|
є у мене сентимент з дитинства - люблю сільські магазини. там де поруч хліб і пральний порошок. традиційний набір товарів не міняється роками - м’ясні та рибні консерви, елементарний набір нижньої білизни, халати, гумаки, тканеві хусточки, риба копчена, зубна паста (якійсь там кедр та жемчужная) і т.інш.
вчора була у такому. не стрималася і купила одеколон "Тройной №3. Ретро". тепер стоїть переді мною і я на нього любуюся.
крім того, що його екстер’єр тішить моє око своїм ретро-стилем у пляшки є ще одна зворушлива деталь. вся інформація надрукована на етикетці на зворотному боці і щоби прочитати треба подолати товщу води. блін, як в дитинстві. ми тоді з братом читали з чого ж роблять ситро)
|
|
Comments: Read 4 or Add Your Own.
|
|
|
оце годувала родину сніданком і піймала себе на думці.
моя мама, за будь-яких обставин, першу порцію давала моєму татові.
моя братова, за будь-яких обставин, першу порцію дає своїй дитині.
моя подруга, за будь-яких обставин, першу порцію дає гостю.
думаю, це має про щось свідчити.
|
|
Comments: Read 13 or Add Your Own.
|
|
Monday, November 9th, 2009
|
|
|
якщо мене хтось спитає, то я скажу що я "ЗА" фріків у моєму житті. їх, красавців, багато не буває)
особливо приємно мені, коли затєряні та розкидані долею фрікі повертаються. сьогодні саме той випадок)
від першої фрази одного з листів зі скриньки "SPAM" агресивно схотілося дати комусь у табло:
"Liebe Masha...". я відчула ніладноє і подумала, що може лист все ж таки до мене, хоч і всі вихідні дані не просвітлювали пам’ять взагалі?
як ви розумієте, лист німецькою. як ви розумієте - німецької я не знаю.
в атачі було це:
і я згадала))) як можна забути веймерську школу космонавтів! після шифрування компетентними органами листа з’ясувалося, що прекрасний німецький фрік не може мене прямо забути (ну, в сенсі йому сподобалася моя екскурсія містом, а не то що ви подумали). ну і не зважаючи, що минуло вже стільки часу (рік) він рішіл подарувати мені альбом з марками!
карочі, хочете тримати контакт, бггг
німецькою, певно)
СЮ запропонувала відповісти українською. ну так, щоби не розслаблявся)
подивіться нижче сприйнятт парнішой міста Х. отлічноє, как по-мнє
так, ну і раджу прогулятися на сайт космнонавтів)
|
|
Comments: Read 11 or Add Your Own.
|
|
|
черговий раз це прекрасне створіння продемонструвало єдність інтересів та цілковиту підтримку моїх життєвих пріоритетів!
поки я, увлєкаємая сюжетной канвой і ніабичайними пєрєпєтіямі 28 серії серіалу "Зона" вихвативала фрази з уст героїв, моя собакокот дожирало салат з синьої капусти/моркви/італійських спецій/лимона/апельсинів/цибулі/соєвого соуса з оливковою олією.
я в шокє, дорогая рєдакція. і ні то, щоби мені шкода (хоча, насправді шкода!!), але де ви таке бачили, щоби чи кіт чи собака жерли капусту!!! синю, тим більше.
(горнята кави, до речі, я вже від неї ховаю)
|
|
Comments: Read 12 or Add Your Own.
|
|
Sunday, November 8th, 2009
|
|
|
вчора я знайшла свій стратегічний запас поштівок.
до хрена їх, прямо скажу.
і, майже, у кожної своя історія.
той, хто хоче отримати історію від zaichmann кидає адресу і отримує картінку з літерами. або картінку з малюнком. або картінку з аплікацією. або картінку з ще якімсь гівном (я щось придумаю)
але... ви ж знаєте, що льохкій путь - не мій путь! і тому не треба мені кидати адресу вашого дому. ви мені дайте таку адресу, за якою ви не живете, але звідки ви зможете забрати пошту. офіс, скажімо. або адреса друзів. або, скажімо "до востребованія" (існує така форма ще? як це, взагалі, працює?)
харків*яни можуть приєднуватися. ті, кого бачу лічно щодня також.
одним словом, камон. накидайте мені тут замовлень, щоби я думала, що карочє всі прямо умірают - так хочуть мати частинку моєї особи біля себе. потіште старушку!
я жду!
автор фото Rodolfo Vanmarcke
серія Modern Solitudes
|
|
Comments: Read 29 or Add Your Own.
|
|
Friday, November 6th, 2009
|
|
|
я відремонтувала ліжко (мій інженерний геній во мнє снова не промолчав), скрутила стіл. розклала все по поличках. заповнила шухляди. сожрала 70 гр кави в шоколаді, випила літр кави міцної завареної. дістала свої светри і кохти. пококетувала з чоловіком 190 см. знайшла ніжнєвартовського оленя, краснокутську шишку, канадського бобра та київську дерев’яну жабу (которая к діньгам) посадила це всьо акуратной кучкой на столі і любуюсь.
дуже сподіваюся, що вологе прибирання зніме, нарешті, сіндром застуди та грипу (хрю) з душі.
настрій роковой жєнщіни прішьол ка мнє. встрєчайтє!
увага, івано і ТМ я залила ваші квитки воском)
тепер вас ні пустят на концерт)
|
|
Comments: Read 24 or Add Your Own.
|
|
Tuesday, November 3rd, 2009
|
|
|
прокинулася у прєпаскуднєйшем настрої.
спочатку о 9-ій від того, що не встигала на літак у Ґьотеборг. уявіть цей жах - ти стоїш біля воріт, а у тебе просють посадочний талон, а ти його шукаєш в торбі, а в торбі у тебе імєнна що нічого найті ніззя! і ти стоїшь, нишпориш хаотічно, кричиш, що у тебе він є, бо інакше як тебе сюди впустілі. а автобус атходіт і катітся по полю аеропорту. карочі, нєрвний сон!
прокинулася і думаю - на фіг мені у Ґьотеборг? чому знову сняться аеропорти? і взагалі - шо за діла???
заснула.
прокинулася о 10:56 від дзвінка директора фармфабрики (у 100 разів приємнше прокидатися від смс про новінкі МТС!!!). смаладушнічала і нівзяла. но прокинулася. полежала 2 хвилини і сама передзвонила. театрально хриплим голосом сказала, що у мене грип і нехай весь світ зачекає! директор повірив (бо ви ж знаєтє какая я актріса!).
тут андру написав, що лякає своїх піонерів моїм світлим образом - о май ГАТ!!! а я думала, що я умніца-красавіца і викликаю тіки приємні емоції в душах реципієнтів.
пішла на кухню варити каву. в голові крутиться "... і плєванто на законє".
но є і хороші новини. мій собакокіт Єва виявляється любить каву. уявіть! вилакакла пів горнятка! міцної кави!!
|
|
Comments: Read 20 or Add Your Own.
|
|
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
ara_ma's journal
